Мораторій на перевірки бізнесу закінчився – що далі?

23 січня 2019

ТПП1

22 січня представники малого та середнього бізнесу в Україні, Асоціації, юристи, адвокати та медіатори, разом з представниками влади об’єднались для спільного обговорення теми: “Мораторій на перевірки бізнесу закінчився: чого очікувати бізнесу в 2019 році?

Асоціація власників малого та середнього бізнесу м. Києва також долучилася до продуктивної робочої синергії, під час засіданні комітету підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промислова палата України, яка спрямована на інформування представників малого та середнього бізнесу в Україні щодо їхніх прав під час перевірок контролюючими органами.

Хоча інформація про те, що проведення заходів державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон) є загальнодоступною, не всі представники бізнесу про це знають.

Зокрема, стаття 10 Закону встановлює права суб’єктів господарювання, під час здійснення державного нагляду (контролю):

бути поінформованим про свої права та обов’язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

1) державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

2) посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

3) суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

4) посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);

5) тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п’ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

6) орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

7) органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

8) у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

1) перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

2) використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

3) з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Також, у статті 10 Закону перелік причин, з яких суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), є вичерпним, а не допуск до здійснення державного нагляду (контролю) з причин інших, ніж зазначено у Законі, тягне за собою притягнення посадових осіб суб’єкта господарювання до відповідальності згідно з законодавством.

Ще на початку грудня 2018 року Асоціація власників малого та середнього бізнесу м. Києва провела опитування серед підприємців, під час якого ключовими питаннями були:

НАСКІЛЬКИ ПРЕДСТАВНИКИ БІЗНЕСУ ОБІЗНАНІ ЩОДО ПРОЦЕСУ ПЕРЕВІРКИ?

— ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

— ЧИ ГОТОВІ ВИ ДО ПЕРЕВІРОК?

У відповідь отримали інформацію, що представники малого та середнього бізнесу недостатньо володіють інформацією про свої права під час перевірки і не знають Що робити під час перевірок контролюючих органів?” та “Як себе правомірно поводити і як повинен поводити себе представник контролюючого органу?”

Можливо не всі власники малого та середнього бізнесу проінформовані про те, що перевірки є планові та позапланові, а лідерами за кількістю запланованих перевірок на 2019 рік є:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій – 43 100 перевірок;

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 21 897 перевірок;

Державна служба України з питань праці — 16 905 перевірок.

Можливо й не всі володіють інформацією про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Під час виступу представників Асоціації власників малого та середнього бізнесу м. Києва, ключовими меседжами були:

— забезпечення дотримання прав і обов’язків усіх сторін процесу перевірки, запровадити культуру діалогу між бізнесом та владою, в тому числі під час проведення перевірок;

— створення можливостей для діалогу між сторонами;

— спрощена система для розуміння процесу перевірок;

— проведення комплексної інформаційної кампанії як зі сторони бізнесу так і зі сторони влади;

— активізація громадського сектору, обізнаність в правових питаннях та зменшення інфоприводів про корупційні ризики в органах влади та в бізнесі.

Не можна залишити без уваги те, що під час засіданні комітету підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палата України було обговорена та наведена ключова інформація для представників бізнесу про превентивні заходи щодо підготовки до проходження перевірок, порядок проведення перевірок та зловживання зі сторони контролюючих органів та на що звертати увагу підприємцям при проведенні перевірок, від яких контролюючих органів очікувати збільшення тиску на бізнес, які особливості та обмеження на проведення перевірок залишаються та які методи захисту суб’єктів малого та середнього бізнесу при порушенні їх прав контролюючими органами.

Асоціація власників малого та середнього бізнесу м. Києва й надалі працює над інформуванням представників бізнесу, адже нашою метою є нове бачення, а саме:

ДЕРЖАВА ТА БІЗНЕС СТАЮТЬ ВІДКРИТІШИМИ ОДИН ДО ОДНОГО

БІЗНЕС НЕ СТАВИТЬСЯ ДО “ІНСПЕКТОРА” ЯК ДО “ВОРОГА”, А СТАВЛЕННЯ ДО НЬОГО — ЯК ДО ОСОБИ, ЯКА ВИКОНУЄ СВОЮ РОБОТУ

ПЕРЕВІРЯЮЧИЙ ОРГАН З КОНТРОЛЕРА, ЯКІЙ ЗАГАНЯЄ БІЗНЕС В ПАНІКУ, СТАЄ ОРГАНОМ, ДО ЯКОГО БІЗНЕС ЙДЕ ЗА КОНСУЛЬТАЦІЄЮ

ВІДКРИТІША, ПРОЗОРІША ПРОЦЕДУРА — МЕНША НЕОБГРУНТОВАНА АДМІНІСТРАТИВНА ОСКАРЖУВАНІСТЬ

ЕКОНОМІЯ ЧАСУ ТА РЕСУРСУ ДЛЯ ОБОХ СТОРІН

Долучайтесь, давайте разом допомагати бізнесу розвиватись і поширювати культуру діалогу між бізнесом та владою, в тому числі під час проведення перевірок.

Вадим Лавренюк,

керівник департаменту підтримки та розвитку підприємництва Асоціації

Поширити у соцмережах:
Схожі записи
Прийнято в цілому закон № 2166 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове ...
Кабінет міністрів України в межах програми підтримки бізнесу у зв’язку із запровадженням ...
Під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що Кабінет Міністрів ...